нарешті відчулося.
Осенна сховалася поміж гілля та листви отої Запашної, коло Театру Людей. чи ж бо Ляльок. щодня метаморфози.

спідниці ніжного велюру під колір кров"яного бордо, туманні, сірі, колготи та сині капці. в нас Осінь. ми ж Діти ЇЇ.льотаю, збираюся до Урича. Реферантура Етнопластування ( Read more... )

 Томе, скажи мені одну річ, але правдиво, будь ласка
- Яку саме?
- Чи бувають коли-небудь щасливі кінці?
- Аякже. В кіно на суботніх ранкових сеансах(с).

ото згадую собі, як в Оксфорді студенти юридичного факу під спортивні nikівські штани вбирали зачовгані угі і светри незрозумілого кольору, і плентались на пари на своїх великах з двома сідлами.

тем теж було так пасмурно.

ні, все ж таки малинове, а не чорничне.
а я на свому - з абрикосів.
( Read more... )

от є слова, що лиш ними ми цілуємо
от є рухи, що лиш ними ми проникаємо під ребра
от є звуки, що смакуються, мов свіже безе...пухке, хрумке і заледве підгоріле
от є записи, що навік ховаються між сторінками лекційного зошита
от є ти.
от є всі.

пам"ятай, що ти смертний щодня, щоб От є Ті, заради варте вмерти.

ніякий.
           вбитий.
                      втомлений.
                                     віджитий.
                                                   сплаканий.
                                                                 очікуючий.
                                                                                 знаючий.

.....- робить нас ( Read more... )

ми всі давно звикли,що зі снами в нас Алєонор ділиться..но.
запам"ятовувати прояви моєї фантазії вночі-діло дуже відносне
проте.нині було дивно.
снилося,що ми на морі.
до фіга знайомих,а найбільше-Озонів...ну ті,хто в курсі знають,хто саме.
якогось милого Угриновська врішила заплисти далеко.дуже.
"помедузити",як в народі кажуть.
пливу-гребу собі спокійно. ( Read more... )

хах,ми з Гарбузом нині на одній хвилі)
шо одна,шо інша тішаться стосовно "свободи" і її складових.

це неймовірно.
бути з собою.самій.
і
нікому ні звітности,ні пояснень...часу і так як киця плаче,а тут ще потрібно його виколупувати для "когось",коли і на себе його нема.
вкотре ловлю себе на думці ,що хочу жити сама...от зараз.-сама вдома.можу подзвонити, ( Read more... )

віддай.пізнай.

( Read more... )

в трав'янім трунку літо залишило картатий спогляд у барвистім гіллі...десь бджоли у гуддіні їх любови покинули своє дитя у в'язкості солодкій.
і все утоплено в горняті.
кривавим груднем в опашілості води ожило.розцвіло.
лиш меду не кидай туди.окремо.пальцями його.

нарила вся "захрама родіни" ,скинула в одне горня..заварила.аж голова одурманилась.2 ( Read more... )

носа вгору.ап-ап.

росте Антонич і росте трава.
вимикаємо "залежність" і рештки звичайних пустощів.

в молоці самотности втопилося місто.
прийшов грудень за падолистом.
і голова як завше болить.
мені снігу будь-ласка.і морозу. і навушників.
пропали зарази.
( Read more... )